Дистанційне навчання гуртка "Паросток" 31.03.22

Основний рівень  II року навчання

Тема: Вправи на взаємодію, колективність, партнерство.

«Любити мистецтво в собі, а не себе в мистецтві». Любов до мистецтва об’єднує акторів у міцний колектив, а любов до себе роз’єднує їх, розвалює спільну справу. Той, хто любить мистецтво в собі, – дорожить самим процесом творчості, хто любить себе в мистецтві, – цікавиться більше його результатами.

У постійній взаємодії і взаємопроникненні повинні знаходитися у актора дві його найважливіші здібності – почуття правди і почуття форми. Взаємодіючи і взаємопроникаючи, вони породжують дещо третє – сценічну виразність акторської гри. Саме до цього і прагне викладач акторської майстерності, поєднуючи внутрішню і зовнішню техніку. Іноді думають, що будь-які сценічні кольори, якщо вони народжені живим, щирим почуттям актора, вже по одному цьому неодмінно будуть виразними. Це неправильно. Часто буває, що актор живе щиро і виявляє себе правдиво, а глядач залишається холодним, тому що переживання актора не доходять до нього. Виховання актора в галузі зовнішньої техніки має за мету зробити фізичний апарат актора (його тіла) піддатливим внутрішньому імпульсу. Зовнішня техніка повинна дати акторській грі виразність, яскравість, дохідливість. Чистота і чіткість зовнішнього малюнка в рухах і речах, простота і ясність форми вираження, точність кожного сценічного кольору, кожного жесту та інтонації, а також їхня художня зацікавленість – основні якості, які роблять акторську гру виразною. Однак, ці якості, визначають виразність акторської гри в кожній ролі і в кожній виставі. Проте бувають і особливі засоби виразності, які кожного разу диктуються своєрідністю сценічної форми даної вистави. Ця своєрідність пов’язана перш за все з ідейно-художніми особливостями драматургічного матеріалу. 

Вправи на колективність:

- "Дзеркало"

- "Кінг"

Початковий рівень II року навчання

Тема: Елементи мовної виразності та інтонація

У висловлюванні інтонація відіграє надзвичайно важливу роль перш за все тому, що завдяки їй диференціюються речення за метою висловлювання. Порівняймо: Він тут/Він тут?Однакові за будовою та лексичним наповненням речення промовляються з різною метою, тому по-різному інтонуються.

Інтонація дозволяє також точно визначити зміст речення та комунікативний намір мовця, тобто все те, що мовець хоче чи вважає за необхідне висловити. Порівняймо: Яке завтра число? – Завтра перше вересня./ Купи квіти для вчительки. Завтра перше вересня. Ми бачимо в обох текстах однакові за будовою та лексичним наповненням речення, які є розповідними за метою висловлювання. Відмінність між ними полягає в тому, що перше з них констатує певний факт, а друге передає мотивацію дії, про яку повідомляє попереднє речення. Ця відмінність у змісті речень передана саме інтонацією. Якщо ми змінено інтонацію, це приведе до спотворення змісту або його руйнування.

За допомогою інтонації можна виділити в повідомленні головне й другорядне. Інтонування, що не відповідає змістові, може призвести до того, що утворяться некоректні висловлювання, буде втрачена точність мовлення.

Інтонація важливий чинник формування змісту висловлювання. Саме тому цей феномен усного мовлення потребує детального вивчення й практичного володіння.

Складові інтонації. Інтонація являє собою складний комплекс взаємопов’язаних елементів, до яких належать: зміна висоти тону, фразовий наголос, паузи, тембр голосу, темп мовлення. Кожний з цих складників відіграє свою роль у формуванні інтонаційного забарвлення.

Висота тону може змінюватись у напрямку підвищення або зниження. Наприклад: Він тут. У цьому реченні висота тону змінюється в напрямку зниження. Він тут? У питальному реченні висота тону змінюється в напрямку підвищення. Ці зміни створюють своєрідну криву, яку називають мелодикою. Мелодика мовлення має національну специфіку. У кожній мові існують свої типи мелодики, які можна виділити залежно від напрямку зміни висоти тону.